Корoткий опис:  ПРОБЛЕМА ВІРНОСТІ ЛЮДИНИ РІДНОМУ КРАЮ, ВІДДАНОСТІ
СВОЇЙ НАЦІЇ У ПОЕМІ М. ВОРОНОГО «ЄВШАН)ЗІЛЛЯ»
Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчиз
няної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний
довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А по
ет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень.
Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріо
тизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну.
У поемі «Євшанзілля» М. Вороний порушує проблему вірності лю
дини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про пере
бування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ПОЕТ — ДРУГ І ЗАХИСНИК НАРОДУ
(За поемою Лесі Українки «Давня казка»)

Поему «Давня казка» Леся Українка написала у 1893 році. У цей час
вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспіль
ному житті Леся Українка і написала в поемі «Давня казка». Саме тому
головний герой твору — поет. В юності він славив красу природи, красу
кохання. Його поезія була «і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ХИЖАЦЬКА НАТУРА ГЕРАСИМА КАЛИТКИ
(За п’єсою І. КарпенкаКарого «Сто тисяч»)
Герасим Калитка — сільський багатій, у якого є двісті десятин землі.
Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою
мрію він говорить: «Ох, земелько... Як радісно тебе загрібати докупи, в одні
руки... Приобрітав би тебе без ліку...» Власницькі прагнення цього чер
ствого і занопадливого «стяжателя» сягають далеко. Він упевнений, що
настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення —
єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним заволоділа. Навіть уві сні
глитай марить: «Кругом, кругом усе моє».
Калитка — трудолюбива людина. Він не доспить, не доїсть і не прогу
ляє, але і своїм рідним та наймитам не дає перепочинку. Бо праця, він
вважає,— то гроші, багатство. Він часто дорікає наймитам, що вони мало
роблять, але багато їдять: «Настане день, то роботи не бачиш, а тільки
чуєш, як губами плямкають». Власницькі інтереси навіть родинні та
батьківські почуття притупили.
В одруженні сина шукає вигоду, бо хоче невістку і з приданим,
і з грішми. А віддавши дочку заміж, Герасим Калитка відмовився дати за
нею посаг. І хоча він і постраждав, навіть два зуби втратив, був задоволе
ний, бо п’ять тисяч зосталися у нього.
Калитка заздрить іншим і докладає зусиль, щоб досягнути ще більшо
го багатства. Тому і вирішив придбати фальшиві гроші. При цьому він
пробує обдурити досвідченого шахрая, заплативши замість п’яти тільки
три тисячі карбованців. Але сам потрапив у пастку, і це доводить його до
самогубства: «Краще смерть, ніж така потеря!»
Отже, І. КарпенкоКарий у п’єсі «Сто тисяч» показав хижака«стя
жателя», розкрив риси його характеру, примусив замислитися над такою
вічною проблемою, як людське щастя і багатство.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  «ОЙ У ЛУЗІ ЧЕРВОНА КАЛИНА»
(З історії стрілецьких пісень)
Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під наз
вою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами,
відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурноосві
тню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки,
читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали
пісні.
Пісня «Ой у лузі червона калина» виникла у період зародження
січового стрілецького руху і зразу набула широко розголосу, а для січо
вих стрільців стала своєрідним гімном. Ця пісня сповнена щемливої
любові до рідної Вітчизни, пройнята духом нескореності нашого на
роду. Вона уславлює січових стрільців, які вели збройну боротьбу про
ти царських та польських військ. І слова, і мелодія пісні наскрізь на
родні. В уяві українців червона калина була символом рідного краю
і дівочої вірності та краси. Найбільшу ідейнохудожню енергію
випромінюють слова, запозичені з історичного першоджерела:
Ой у лузі червона калина

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЩО ДАЛО МЕНІ ВИВЧЕННЯ БАЙКИ У ШКОЛІ?
Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки,
П. ГулакаАртемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як
своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому ди
тинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як
байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу.
Уже в 5—7 класах ми вчилися критично оцінювати події, заглиблю
ватися в алегоричний зміст байок, що захищали інтереси скривджених
і пригноблених.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ
Т. ШЕВЧЕНКА «АВТОПОРТРЕТ» (1840 р.)
За своє життя Шевченко створив понад тридцять малярських та гра
фічних автопортретів, в яких передав свої думки, почуття, переживання.
Одним із них є автопортрет 1840 року.
На картині бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Гарної,
сповненої гідності, з граціозним поворотом голови. Світло вихоплює
з півтемряви лише обличчя, все інше ховається у напівпрозорих тінях.
Яскраво осяяне чоло і затінені очі. І хоча Шевченко затінює їх, все ж по
мічаємо, що це всепроникний погляд очей, сповнений невисловленого
запитання. Різкий злам брів і цей не по літах серйозний погляд здаються
дивними на округлому юнацькому обличчі. Це образ юнака, якого суворі
обставини рано зробили дорослим. Портретне зображення свідчить про
високу гідність молодої людини, незламну волю, високий дух творчої
особистості.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТВІР)ОПИС ЗА КАРТИНОЮ
С. В. ГЕРАСИМОВА «МАТИ ПАРТИЗАНА»
Картина С. В. Герасимова «Мати партизана» за своїм ідейним звучан
ням близька до твору О. Довженка і на ній зображено героїчний подвиг
жінки в роки війни.
На передньому плані картини зображено жінку — матір партизана —
і німецького карателя. Це проста жінка у звичайному селянському одязі:
рясній спідниці темного кольору в червоні цяточки, просторій світлій
кофті. На голові — хустина. Ноги босі — фашисти виштовхали її з хати,
і взутись не встигла. За її спиною — односельці, яких зігнали карателі,
щоб залякати і примусити зізнатися, чий партизан.
Ліворуч від матері — її син — партизан. По розірваній сорочці, змуче
ному обличчю можна здогадатись, що його люто катували, але він ні в чо
му не зізнався. І молодий партизан, і його мати, і селяни, що стоять щільно
стіною за матір’ю, тримаються мужньо, гордо, з гідністю.
Обличчя карателя налилося кров’ю від люті і безсилля. Стара жінка,
яку він думав залякати, поставити на коліна, зневажає не тільки його,
а й саму смерть.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТВІР-ОПИС ЗА КАРТИНОЮ
І. ЇЖАКЕВИЧА «КРІПАКІВ МІНЯЮТЬ НА СОБАК»
З першого погляду картина І. Їжакевича «Кріпаків міняють на собак»

вражає правдивість відтворення художником важкої долі селянкріпаків.
Жахливе явище відобразив мистець: безправних, принижених людей
кріпосники міняють на собак.
На передньому плані — поміщики. Господар у халаті й домашніх туф
лях зручно вмостився на м’якому стільці біля круглого столу, застелено
го білою скатертиною. В руках у нього чубук. Він спокійно веде розмову
про обмін людей на собак. Поміщикгість сидить, спершись ліктем на стіл.
По одягу видно, що він з дороги. Вказуючи руками на кріпаків, гість щось
жваво говорить господарю, розпитує про тих, кого хоче обміняти на своїх
собак. Торгується завзято, бо кожного з породистих псів оцінює дорож
че, ніж кріпака.
Трохи далі — група селянкріпаків. Стоять вони тісним півколом, ніби
шукають захисту і підтримки один в одного. Вони покірно чекають ви
року. Кого забере приїжджий пан, відірве від сім’ї, вивезе в чуже село?
У постатях людей відчувається німа покірність кріпацькій долі. Вони
схилили голови, зіщулилися від усвідомлення неминучої біди. Зображені
на картині слуга, що притримує собак, та старий візник, який сидить біля
воза. Обом їм тяжко дивитися на жорстокий торг, боляче усвідомлювати,
що життя нещасних кріпаків гірше від собачого. Група кріпаків розташо
вана на фоні бідної селянської хатини. Це теж підкреслює безпросвітні
злидні селян.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ДИТИНСТВО, ОПАЛЕНЕ ВІЙНОЮ
(За повістю Г. Тютюнника «Климко»)
Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорос
лих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти
і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху
над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй
долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши
письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю
покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості,
зокрема повісті «Климко».
Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, вихову
вався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку
повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю
дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко,
і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні,
вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що
запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на
яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МАТЕРІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...
(За творчістю українських поетів і письменників)
Кожному з нас дорогу в цей світ дала найдорожча людина. Хто щодня

проводжає нас до школи, зігріваючи нашу путь ласкавим поглядом? Хто
переживає за наші успіхи й поразки більше, ніж за свої? Хто любить нас не
за досягнення й результати, а за те, що ми є?
Мама.
Найніжніше в світі слово. Найрідніша в світі людина. До теми мате
ринства звертались чи не всі письменники і поети різних часів і народів.
Загадка материнської любові притягує до себе все нових і нових митців.
«Сива ластівка», «чаєчканебога», «моя босонога Ярославна», «мамого
лубка» — перелік поетичних образів матері нескінченний. Мені надзви
чайно подобається «Пісня про рушник» Андрія Малишка. Слухаю її,
і в уяві постають невтомні руки матерітрудівниці, яка завжди пильнує
своїх діточок, і її безсонні ночі, і цілоденна праця. Визнанням ролі матері

Читати далі   Написати відгук/Голосувати