Корoткий опис:  ЖІНКА У ПОРЕВОЛЮЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
(За оповіданням М. Хвильового «Сентиментальна історія»)
У творчості М. Хвильового жіночі образи мають особливе значення.
Відомо, що в Україні завжди панував культ Жінки. Матір, кохана, Бере
гиня роду й споконвічних традицій — таким постає образ жінки зі сто
рінок письменниківкласиків. А якою бачить жінку М. Хвильовий?
У пореволюційні часи світ перевернувся з ніг на голову. Що відбува
лося? Руйнація моральних канонів і, як наслідок,— деградація людських
душ. І кому, як не жінкам, слід зупинити цей хаотичний абсурд? М. Хви
льовий впевнений, що жінки морально стійкіші за чоловіків, томуто він
переконаний, що їхня любов, милосердя, врешті, самопожертва вирвуть

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОСОБА АВТОРА У НОВЕЛІ
М. ХВИЛЬОВОГО «Я (РОМАНТИКА)»

Микола Хвильовий — письменник пристрасний і гарячий. Тому зро
зуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела «Я (Роман
тика)» відображає особу автора опосередковано, через деякі грані «я» та
філософську систему.
Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока. Написаний
в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає
ті складні протиріччя, які є в душі людини, в її свідомості та у навко
лишній дійсності. «Я — чекіст, але я й людина»! Сказано так, що одне
поняття повністю (за своєю суттю!) виключає інше. І це справедливе твер
дження. Заради якоїсь «невідомої прекрасної загірної комуни» засідає
вночі «чорний трибунал» і підписує вирок за вироком: «Розстрілять!».
І тих, хто збирався на квартирі філософствувати про правду, і черниць,
і рідну матір. Героя новели, як і автора, ще терзають сумніви, його «я»
розкололося на кілька «я». Одне з них тягнеться до ніжної і доброї ма
тері, інше — молиться на той час, який звів його з товаришами із «чорно
го трибуналу». Ще одне «я», фанатично віддане ідеям революції, йде на
вбивство матері: «Тоді я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможли
вої радості, закинув руку за шию своєї матері й притиснув її голову до
своїх грудей. Потім підвів мавзера й нажав спуск на скроню».
Переміг тваринний, звірячий інстинкт: або ми їх, або вони нас. Зга
давши, як сам Хвильовий вірив у світле комуністичне майбутнє, як брав
участь у боях, в революційній перебудові країни, ми розуміємо, що якесь
із цих «я»,— власне авторське.
Письменник безжалісно анатомує «я» героя, заглядає у найпо
таємніші, найглухіші закутки душі й виносить це на суд читачів. Навіть
інші герої — доктор Тагабат, вартовий, Андрюша — це вірні сторожі його

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ТРАГІЗМ ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ
М. ХВИЛЬОВОГО ТА ЙОГО ГЕРОЇВ
Українське Відродження 20—30х років прикликало в літературу бага

то нових талантів, свіжих ідей та оригінальних світобачень. Серед яскра
вих літературних зірок — Микола Хвильовий. За висловом його сучасни
ка В. Коряка, «сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує,
знесилює і полонить…»
М. Хвильовий щиро повірив у комуністичні ідеї, відстоював їх пером
і зброєю, гасаючи дорогами «червінькової революції» та мріючи про
«загірню комуну». Він поставив собі за мету проспівати пісню пісень, про

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ
Доповідь про письменника
Микола Григорович Фітільов (справжнє прізвище письменника) на
родився 1 (13) грудня 1893 року в селі Тростянець Охтирського повіту
на Харківщині (нині місто Сумської області) в родині сільських вчителів.
Приблизно 1904 чи 1905 року мати майбутнього письменника Єлизаве
та Іванівна, забравши дітей, переїхала тимчасово на хутір Зубівка до сес
три, яка була одружена з дрібним поміщиком М. Смаковським. Незаба
ром, діставши посаду, вона вчителювала в селі Чернеччині на Богодухівщині,
а згодом — на хуторі Дем’янівка поблизу Диканьки.
Так з 11 чи 12 років Микола виростав без батька. Крім матері, ним опіку
валися М. Смаковський та збіднілий ліберальний поміщик Савич. У великій
бібліотеці, якою міг користуватися хлопець, були «Кобзар» Т. Шевченка та

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО ВИРАЖЕННЯ
ЛЮДСЬКОГО ПОЧУТТЯ В ІНТИМНІЙ ЛІРИЦІ В. СОСЮРИ
Щирість, задушевнісь, яскрава, емоційна наснажена образність, звернен
ня до найяскравіших людських почуттів — основні риси поетичної спадщи
ни В. Сосюри, кого справедливо називають одним із найтонших ліриків ук
раїнської літератури ХХ століття. Здається, кожен знає ці натхненні рядки:
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
і земля убирається зрання…
Поет творить хвилюючу гаму людських почуттів, народжених кохан
ням. Поетична гіпербола перших двох рядків стає камертоном усієї поезії,

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ІНТИМНА ЛІРИКА В. СОСЮРИ

Свiте ясний,
свiте мiй прекрасний,
я б хотiв у пiснi повсякчасно
лиш для тебе жити, не вмирать!
В. Сосюра
Натхненнi пiснi Володимира Сосюри лишилися нам, вони назавжди
увiйшли до скарбницi культури українського народу i стали свiдченням
високого таланту поета, його безмежної вiри у щастя людей на землi.
Сила мелодiйного слова Сосюри — у простотi i щиростi, духовнiй
наснаженостi та художнiй довершеностi. Вiршi Сосюри продовжують по
лонити серця читачiв: i юних, i дорослих.
Прийшовши з краю, де «димарiє дальня даль i небо домнами палає»,
Сосюра захоплено говорив про свою Вiтчизну, про землю, яку «обернемо
в Едем», про Днiпровi спiвучi хвилi. А надто щиро i задушевно про свої

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ВОЛОДИМИР СОСЮРА
Доповідь про поета
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції
Дебальцеве (нині Донецької обл.) в сім’ї шахтаря. Дитинство майбутній
поет провів у с. Третя рота (нині м. Верхнє, що входить до складу Лиси
чанська). Учився в двокласній сільській школі, в ремісничому училищі,
потім — в агрономічній школі. Працював з 12 років на шахті, пізніше —
на содовому заводі. Громадянська війна суттєво вплинула на долю В. Со
сюри: 1917 р. він почав бійцем Донецької червоної гвардії, у 1918 р. був
козаком гетьманських охоронних сотень, у 1919 — гайдамакою 3го Гай
дамацького полку, курсантом Спільної юнацької старшинської школи армії
УНР, після поразки української армії став юнкером Добровольчої білог
вардійської армії, у 1920 р. В. Сосюра — стрілець Чорноморського полку
Червоної української галиц

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  ЛЮДИНА І ПРИРОДА У ТВОРЧОСТІ М. РИЛЬСЬКОГО

І знов відчується, що світ —
Одно безкрає вдома,
Що ти живеш, що всесвіт є,
Що ти його частинка,
Що білий голуб розстає
У небі, як сніжинка.
М. Рильський. «Зимові записи»
Людина — це витвір природи, а природа теж завдячує людині за її бе
режне ставлення до неї. Зразки пейзажної лірики можна зустріти
у багатьох поетів різних часів і народів. Але так поєднати людину
й природу, так глибоко знати її, бачити її найтонші нюанси могло не так уже
й багато людей. До таких митців можна віднести М. Т. Рильського.
«Мене захопила його глибоко поетична душа, величезна ерудиція, не
вичерпна любов до всього благородного, нового»,— писав видатний ли
товський поет Антанас Венцлова. А румунський поет Віктор Тульбуре
у вірші «Максимові Рильському» проголошує:
В поезії твоїй знайшов я хліб.
І пахощі трояндового цвіту.
Дійсно, багатогранна творчість М. Рильського зумовлена й надихана
трепетною любов’ю до всього справді прекрасного на землі — рідної Ук
раїни, всього світу, до людини, мистецтва, природи, краси.
Ще у збірці «На білих островах» (1910 р.) п’ятнадцятирічний юнак
з палкою любов’ю до природи рідного краю описує і повернення з вирію

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
Доповідь про поета
Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 р. в Києві
у дворянській родині. Дитинство провів переважно в с. Романівка на Жито
мирщині. 1908 р. він вступив до приватної Київської гімназії В. Науменка
і здобув там глибоку гуманітарну освіту. З 1915 р. М. Рильський навчався
в Київському університеті — спочатку на медичному, а потім на історикофіло
логічному факультеті. Революція та громадянська війна не дали змоги закін
чити освіту, і М. Рильський змушений був переїхати на село, де вчителював до
осені 1923 р. Після повернення до Києва він ще шість років викладав мову та

Читати далі   Написати відгук/Голосувати  

Корoткий опис:  МАЙСТЕРНІСТЬ ЗОБРАЖЕННЯ НАСТРОЇВ ЛЮДИНИ
У ЗБІРЦІ П. ТИЧИНИ «СОНЯЧНІ КЛАРНЕТИ»
Павло Тичина — видатний український поет, публiцист, перекладач,
учений.
Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу
пiсню поета спiвчуттям до людини, що працею здобуває свiй хлiб.
Уже в перших творах Тичини, якi виявляють пристрасну любов по
ета до людини i природи («Розкажи, розкажи менi, поле…», «Ви знаєте,
як липа шелестить…», «Не бував ти у наших краях») бачимо глибоко
оптимiстичне вiдчуття життя i його оспiвування.
Перша збiрка вiршiв П. Тичини «Сонячнi кларнети» вийшла друком
1918 року. До неї ввiйшли кращi з раннiх творiв, а також написанi в 1916—
1917 роках.

Читати далі   Написати відгук/Голосувати